“Після звільнення по прибутті у Рим Патріарх Йосип Сліпий засновує дві установи – храм та університет, щоб домогтися свободи Церкви в Україні”, – Олег Турій, завідувач кафедри церковної історії УКУ

iosyp-slipyiПро людину, яка втілила у життя мрію багатьох віруючих українського народу, яка стала символом нескореної Церкви, справжнім еталоном гідності, Патріарха Йосипа Сліпого, у своєму коментарі програмі “Історична правда” (телеканалу “ZIK”), розповідає Олег Турій, завідувач кафедри церковної історії, проректор із програмного розвитку УКУ. Проте, він наголошує також й на тому, що, незважаючи на усі сумніви у виборі життєвих орієнтирів, ця велика людина ніколи не зраджувала своєї віри, боролася до останнього і ніколи не сумнівалася – після важкого тернистого шляху зорі істини завжди освітять дорогу свободи.

Вступаючи до духовної семінарії Йосип Сліпий до кінця не певен, чи хоче бути священиком, бо так само сильно прагне стати і науковцем. Своїми ваганнями абітурієнт сміливо ділиться із самим митрополитом просто під час вступу.  «Ну бо ви розумієте що взагалі-то якщо хтось ставить такі сумніви то йому якась неуважна людина могла сказати ну якщо ти сумніваєшся то тобі нема що тут робити в семінарії натомість митрополит Андрей дуже вдумливо дуже по-батьківськи зрозумів цю дилему і заспокоїв його переконав,що одне не виключає іншого» – розповідає релігіє знавець  Олег Турій.

Так греко-католицька церква здобула богослова, досі одного із найвидатніших у своїй історії. «Йосиф Сліпий написав дисертацію про розуміння трійці у православних і католиків , та дисертація наробила шуму багато свого часу після чого його стали вважати видатним схоластичним богословом».

Навіть у таборах ГУЛАГу Сліпий переймається наукою в Україні. І присилає на Батьківщину десяток власноруч зроблених опудал птахів та звірів. Їх досі зберігають у Природничому музеї Львова.  «Митрополит висилає дві скриньки з колекцією мотилів і комах, він дуже дорожить тим і каже: як тільки отримаєте, то зателеграфуйте, то буде дуже цінне для науки» – розповідає настоятелька дому сестер Святого Вінкентія у Львові Герарда Крупа.

Не дивно, що одразу ж після звільнення по прибутті у Рим Сліпий засновує дві установи – храм та… університет. «Ці дві інституції мали працювати на те, щоб домогтися свободи церкви в Україні» – каже Олег Турій.

Собор Святої Софії мав стати з одного боку символом єднання для українців розкиданих по світу, а з іншого надією для тих, хто залишився під радянською окупацією. «Не випадково він обирає назву Свята Софія, апелюючи і до Софії константинопольської і до Софії київської тим самим підкреслюючи оригінальність української християнської традиції» – продовжує релігіє знавець.

«Собор Святої Софії це було ясно, що це фактично маленька частина України на заході» – каже доктор богослов’я, випускник Папського університету у Римі, о.Рафаїл Турконяк. Тоді отець Рафаїл був ще молодим семінаристом, а тепер доктор богослов’я.  Це Сліпий переконав у тому, що священичі ризи поєднувати із наукою необхідно – жодних сумнівів за півстоліття уже не залишилося. «Для нього знання це була вершина всього і це були якраз двері в світ, так він вважав і тому він дуже наполягав, щоб не тільки був університет, але й щоби всі довкола нього щоб ми всі мали закінчені докторати», – пригадує о.Рафаїл.

Сліпий мріяв:  те, що у Львові почалося із Богословської академії у 1929, відродити у діаспорі, а після падіння комунізму вже міцним університетом повернути на Батьківщину.

За матеріалами “ZIK” (відео на сайті).

Головна | Історія кафедри | Контакти

Кафедра церковної історії Українського Католицького Університету © 2014. Всі права захищені.

Home | History of department | Contacts

Church History Department of the Ukrainian Catholic University © 2014. All Rights Reserved.