«ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК І ТУРИЗМ – ТУТ ІСНУЄ БАГАТО КОНФРОНТАЦІЙ», – ПРОФ. МИКОЛА БАНДРІВСЬКИЙ

dsc_5023Вчора, 8 грудня, в УКУ відбулася відкрита лекція професора Миколи Бандрівського та тему “Митрополит Андрей Шептицький – меценат західноукраїнської археології (за матерілами співпраці з директором Музею НТШ Ярославом Пастернаком)». Лектор розповів про археологічні розкопки у Крилосі поблизу м. Галич та в крипті Соборі св. Юра у Львові. Захід був організований Інститутом історії Церкви та кафедрою Церковної історії.

Лекція мала міждисциплінарний характер і містила в собі синтез історії, археології та історії Церкви. Микола Бандрівський розповів про розкопки відомого українського археолога Ярослава Пастернака у 1932-33 рр. в крипті та наві Святоюрського собору. Ці розкопки були повністю профінансовані та підтримані митрополитом Андреєм Шептицьким. Тоді ж археолог знайшов під кафедральним собором залишки згарища дерев’яної церкви та виявив, що сам храм був побудований без фундаменту, а тільки на скельній породі. Також було знайдено багато предметів церковного вжитку.

dsc_5025Окрім того, Микола Бандрівський детальніше зупинився на аналізі результатів досліджень Ярослава Пастернака в Крилосі 1934-1941 рр.. Де дослідження були тривалішим і теж спонсоровані греко-католицької митрополичою консисторією. Тоді під час експедиції вдалося знайти княжий Свято-Успенський собор, остання згадка про який датована 1255 роком. Ця сакральна пам’ятка за розмірами виявилася трохи меншою (на 1.5 метри) від Софії Київської – 37 метрів в довжину. Там же ж під притвором були знайдені останки особи, яка, за тогочасним припущенням Я. Пастернака, могла належати до княжого двору, припускалося навіть, що це і є місце захоронення галицько-волинського князя Осмомисла, на час якого припала золота доба Галицько-Волинського князівства. У міжвоєнні роки ще не підтверджений факт знахідки розлетівся сенсацією по всій Західній Україні і спричинив справжнє національне піднесення українців, які на той час потерпали від польської політики «пацифікації». Доповідач зауважив, що у той час люди приходили до місця розкопок Свято-Успенського собору та буцімто останків князя Осмомисла як до святині, що символізувала відродження України.

dsc_5012Також під час лекції було згадано про умови та основні результати розкопок Археологічної комісії НТШ в Святоюрській крипті у 1991-1992 рр.. Тоді розкопки ініціювали перед перепохованням у крипті тлінних останків Кардинала Йосифа Сліпого за його заповітом. У цьому дослідження Микола Бандрівський брав участь разом із Романом Суликом та Юрієм Лукомським. Разом археологи знайшли в засипаній сміттям та будматеріалами крипті (наслідки перебування в соборі РПЦ) невідомі поховання 70-х людей різного віку ХХ ст., 9 трун одна-на-одній, серед яких було й поховання Никифора Шептицького, декілька ящиків італійського вина для Святого Причастя, але що найбільш цікаво – під час цих розкопок повторно віднайшли останки з кам’яного саркофагу Свято-Успенського собору княжого Галича, на які натрапив Ярослав Пастернак. Ці останки ідентифікували за запискою на офіційному бланку НТШ ім. Т. Шевченка, яка була власноруч підписана Я. Пастернаком і де він засвідчував, що це і є останки князя Осмомисла. Пізніше це твердження було поставлене під сумнів львівськими дослідниками, істориками та мистецтвознавцями. Чому – про це можна дізнатися у відео за покликанням.

Окрім основної теми, Микола Бандрівський порушив питання збереження археологічних пам’ятокdsc_5013 та національної історичної спадщини перед викликами, які сьогодні ставить сфера туризму. На фоні бурхливих туристичних потоків, які сьогодні в буквальному сенсі окупують Львів, інші міста та містечка Галичини не хочуть виглядати сірими та другорядними, а тому теж активно починають розвивати прибуткову інфраструктуру. Втім, мета інтенсивного розвитку подекуди починає виправдовувати засоби, завдяки яким можливе швидке збагачення. Микола Бандрівський розповів, покладаючись на власні джерела інформації, що наразі існує проект підсилення туристичного бізнесу в Галичі та Крилосі Львівської області за рахунок перенесення псевдо-останків князя Осмомисла зі Собору св. Юра у Львові до Свято-Успенського собору в Крилосі.

«Це просто відверта спекуляція на основі належним чином не підтверджених археологічнихdsc_5027досліджень Ярослава Пастернака та сучасних наукових розвідок, які по пунктам спростовують думку, що ці останки, які тепер покояться в крипті Собора св. Юра, належать княз Осмомислу. Про це «епохальне» відкриття Я. Пастернак не написав у жодній зі своїх монографій чи статей. Чому? Можливо, саме тому, що він сам сумнівався. А його записка була написана ще до належного аналізу ним усіх доказів та обставин знайдення поховання. Та, на жаль, для сучасних керманичів та підприємців важливіше дохід, а чи він базується на реальних історичних фактах, чи на міфах і припущеннях – це їх не обходить. Збереження археологічних пам’яток і туризм – тут існує багато конфронтацій. Взяти хоча б до уваги те, що у гіпер-туристичному Львові всі музеї знаходяться у статусі комунальних підприємств на рівні ЖЕКів. Вже тільки з цього факту можемо зробити багато висновків…», – підсумував Микола Бандрівський.

Довідка:

Микола Бандрівський є доктором історичних наук, старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім.. І. Крип’якевича НАН України, професором кафедри археології та спеціальних галузей науки ЛНУ ім. І. Франка.

Ніна Поліщук

Фото – Олександр Ласкін, УКУ

Головна | Історія кафедри | Контакти

Кафедра церковної історії Українського Католицького Університету © 2014. Всі права захищені.

Home | History of department | Contacts

Church History Department of the Ukrainian Catholic University © 2014. All Rights Reserved.