Берестя 1596:зустріч Сходу і Заходу – інтерв’ю Олега Турія для Польського радіо

На цьому тлі Річ Посполита постає як така собі оаза релігійної толерантості, проте і тут релігійне питання стояло гостро. У випадку українських та білоруських земель ідеться про утиски православного населення та швидку латинізацію. Ієрархія Київської митрополії шукаючи шляхів подолання кризи, яка охопила православну церкву та керуючись бажанням знайди так мовити modus vivendi в умовах коли державною релігією являється католицизм, пішла на союз Ватиканом. Наслідком цього стала Берестейска унія – 9 жовтня 1596 на церковному соборі в Бересті проголошено про розрив Київської митрополії і її зв’язків з Константинопольським патріархом і визнання зверхником Папи Римського. Унію затверджено польським королем Сигізмундом ІІІ в універсалі від 15 грудня того ж року. Новопостала уніатська церква прийняла основні католицькі догмати, але зі збереження православного обряду, юліанського календаря, руської як мови літургії. Берестейська унія розколола Київську митрополію, бо дехто з ієрархів і велика частина населення не прийняла її.

“Проповідь Пйотра Скарґи”. Картина Яна Матейка, 1884 рік (зліва, в нижній частині полотна представлено єпископа Володимирського Іпатія Потія). Фото: wikipedia/public domain

Про Берестейську унію Назар Олійник розмовляв з професором Олегом Турієм з Українського католицького університету.

Матеріал підготував Назар Олійник